Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
допитуватися — [допи/туватиес а] уйус а, уйеіс :а, уйеіц :а, уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
допитуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
добиватися — а/юся, а/єшся, недок., доби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) тільки недок. Вживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких небудь результатів. || тільки док. Досягти поставленої мети, яких небудь результатів, доклавши зусиль. 2) від… … Український тлумачний словник
допитатися — див. допитуватися … Український тлумачний словник
допитування — я, с. Дія за знач. допитувати і допитуватися … Український тлумачний словник
вивідувати — вивідати (розпитуючи когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що н. таємне, приховане), розвідувати, розвідати, вистежувати, вистежити, випитувати, випитати, допитуватися, допитатися, довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися, дошукуватися … Словник синонімів української мови
випитувати — 1) = випитати (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого / що н.), допитувати, допитати, допитуватися, допитатися; видобувати, видобути, витягати, витягувати, витягти, витягнути (докладаючи зусиль … Словник синонімів української мови
дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови
розпитувати — розпитати (звертатися до кого н. із запитанням, намагаючись довідатися про когось / щось), питати(ся), розпитуватися, розпитатися; допитувати, перепитувати; допитуватися, допитатися (наполегливо) Пор. випитувати … Словник синонімів української мови
